18Се слуга мій, що я вибрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд;
19не змагати меть ся, і не кричати ме, й голосу його нїхто не чути ме по улицях ;
20приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить доки не доведе суду до подуги,
21і на ймя його вповати муть погане.
22Приведено тодї до Него біснуватого, слїпого й нїмого; і сцїлив його так що слїпий і нїмий розмовляв і бачив.
23І здивувавсь увесь народ, і казали: Чи сей не син Давидів?
24Почувши ж се Фарисеї, казали: Не інакше виганяв сей біси, як Вельзевулом, князем бісовським.
25Знав же Ісус думки їх, і рече до них: Всяке царство, що подїлить ся у собі, спустів; і всякий город і господа, що подїлить ся у собі, не встоїть.
26І коли сатана сатану виганяє, то розділив ся сам у собі; як же стояти ме царство його?
27І коли я виганяю біси Вельзевулом, то ким виганяють їх сини ваші? Тим вони будуть вашими суддями.
28Коли ж я виганяю біси Духом Божим, то вже приспіло до вас царство Боже.
29Або, як може хто увійти в господу сильного, та пожакувати надоби його, хиба що звяже перше сильного, й тодї пожакув господу його
30Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, той розсипав.
31Тим глаголю вам: Усякий гріх і хула простить ся людям; а хула на Духа не простить ся людям.
32І хто скаже слово проти Сина чоловічого, простить ся йому; а хто скаже слово проти Духа сьвятого, не простить ся йому нї в сьому віку, нї в будучому.
33Або посадите дерево добре, то й овощ його добрий; або посадите дерево пусте, то й овощ його пустий; бо дерево познаєть ся по овощу.
34Кодло гадюче, як можете промовляти добрі речі, бувши лихими? бо від переповнї серця уста промовляють.
35Добрий чоловік із доброго скарбу серця виносить добре, а лихий чоловік із лихого скарбу виносить лихе.
36Я ж вам глаголю: Що за всяке пусте слово, яке говорити муть люде, дадуть одвіт суднього дня.
37Бо по словам твоїм справдиш ся, й по словам твоїм осудиш ся.
38Озвались тодї проти сього деякі а письменників та Фарисеїв, кажучи: учителю, хочемо від тебе ознаку бачити.
39Він же, озвавшись, рече їм: Лукаве та перелюбне кодло ознаки шукає, та ознака, не дасть ся йому, як тільки ознака Йони пророка.
40Бо, як Йона був три днї й три ночі у кита в череві, так буде й Син чоловічий три днї й три ночі в серцї землі.
41Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його, бо покаялись по проповіді Йониній; а ось тут більший од Йони.
42Полуденна цариця встане на суд із кодлом сим та й осудить його: бо прийшла з найдальших країн землі слухати премудрості Соломонової; а ось тут більший од Соломона.
43Як же нечистий дух вийде в чоловіка, то блукав по безвіддях, шукаючи відпочинку, та й не знаходить.
44Тодї каже: Вернусь у домівку мою, звідкіля я вийшов; і, прийшовши/знаходить її порожню, виметену й прибрану.
45Йде тодї, й бере до себе сім инших духів, ще злїщих нїж сам, і ввіходять та й живуть там; і буде останнє чоловіка того гірше нїж перше. Так станеть ся й кодлу сьому лукавому.
46Ще ж промовляв Він до людей, аж ось мати й брати Його стояли надворі, бажаючи говорити з Ним.
47Каже ж один до Него: Он мати Твоя й брати Твої стоять надворі, бажаючи говорити з Тобою.
48Він же, озвавшись, рече до говорячого йому: Хто се мати моя? і хто брати мої?
49І, простяппи руку свою на учеників своїх, рече: Ось мати моя й брати мої!
50Бо хто чинити ме волю Отця мого, що на небі, той брат менї, й сестра, й мати.