9 And when he had opened the fifth seal, I saw under the altar the souls of them that were slain for the word of God, and for the testimony which they held:
10 And they cried with a loud voice, saying, How long, O Lord, holy and true, dost thou not judge and avenge our blood on them that dwell on the earth?
11 And white robes were given unto every one of them; and it was said unto them, that they should rest yet for a little season, until their fellowservants also and their brethren, that should be killed as they were, should be fulfilled.
1Хиба ж я не апостол? хиба ж я не вільний? хиба ж я Ісуса Христа, Господа нашого, не бачив? хиба не моє ви дїло в Господї?
2Коли иншим я не апостол, то все ж вам; ви бо печать апостолування мого в Господї.
3Оце моя відповідь тим, хто судить мене.
4Хиба ми не маємо власти їсти і пити?
5Хиба не маємо власти сестру-жінку водити, як инші апостоли, й брати Господнї, і Кифа?
6Або один я та Варнава не маємо власти, щоб не робити?
7Хто воїнствує коли своїми доходами? хто садить виноградник, та й овощу його не їсть? або хто пасе стадо, та й молока з стада не їсть?
8Хиба се я глаголю яко чоловік? чи не говорить сього й закон ?
9Бо в Мойсейовім законї писано: Не завязуй рота волові, як молотить. Хиба про волів дбає Бог?
10чи задля нас як раз глаголе? Задля нас бо написано, що в надії мусить ратай орати, і хто молотить, (робить се) з надїєю, бути спільником свого вповання.
11Коли ми духовне сїяли вам, то чи велика річ, коли ми тілесне ваше жати мем?
12коли инші бувають спільниками (сієї) власти над вами, то чи не більше ми? Та не користувались ми властю сією, а все терпимо, щоб не з'упинити як не будь благовістя Христового.
13Чи то ж не знаєте, що хто коло сьвятого служить, ті з сьвятого їдять? і хто коло жертівнї пильнує, ті від жертівнї частину приймають.
14Так і Господь повелів тим, хто проповідує благовісте, з благовістя жити.
15Я ж нічим з сього не користувавсь, і не (для того) се написав, щоб так роблено для мене; бо лучче мені вмерти, нїж щоб хто славу мою знівечив.
16Коли бо благовіствую, нема мені слави, примус бо на менї лежить, і горе мені, коли не благовіствую!
17Коли бо роблю се охотою, маю нагороду; коли ж проти волї, то роблю службу, звірену менї.
18За що ж мені нагорода? (За те,) що благовіствуючи без користї, подаю благовісте Христове, так щоб не надуживати моєї властїв благовістю.
19Бувши бо вільний від усїх (не підневолений нїкому), зробив я себе усїм слугою, щоб більш придбати:
20Я став ся Жидам, як Жидовин, щоб Жидів придбати; тим, що під законом, був я як під законом, щоб тих, що під законом, придбати;
21беззаконним - як беззаконний (не бувши беззаконним Богу, а законним Христу), щоб придбати беззаконних;
22недужим я був недужий, щоб недужих придбати. Усїм був я все, щоб конче деяких спасти.
23Се ж роблю задля благовістя, щоб бути спільником у йому.
24Хиба не знаєте, що ті, що на гонах біжять, усї біжять, а один приймає нагороду? Так біжіть і ви, щоб осягли.
25Кожен же, хто бореть ся, від усього вдержуєть ся. Ті ж, щоб тлїнний вінець прийняти, а ми нетлїнний.
26Оце ж я так біжу, не якби на непевне; подвизаюсь так, не якби повіттє бючи.
27А морю тіло мов і підневолюю, щоб, иншим проповідуючи, самому инодї не бути нікчемним.