1 Почули ж апо́столи й браття, що в Юдеї були, що й погани прийняли́ Слово Боже.
2І, як Петро повернувся до Єрусалиму, з ним стали змагатися ті, хто з обрі́зання,
3кажучи: „Чого́ ти ходив до людей необрі́заних та споживав із ними?“
4Петро ж розпочав і їм розповів за порядком, говорячи:
5„Був я в місті йоппі́йськім і молився, і бачив в захо́пленні видіння: якась посу́дина схо́дила, немов простира́ло велике, яка, за чотири кінці прив'я́зана, спускалася з неба й підійшла аж до мене.
6Зазирнувши до неї, я поглянув, і побачив там чотириногих землі, і звірів, і гаддя, і небесних пташок.
7І голос почув я, що мені промовляв: „Устань, Петре, заколи та й їж!“
8А я відказав: „Жодним способом, Господи, — бо ніко́ли нічого оги́дного чи то нечистого в у́ста мої не вхо́дило!“
9І відповів мені голос із неба вдруге: „Що від Бога очищене, не вважай за оги́дне того́!“
10І це сталося тричі, і все знов було взяте на небо.
11І ось три чоловіки, посланці з Кесарі́ї до мене, перед домом, де був я, спинилися за́раз.
12І сказав мені Дух іти з ними без жодного сумніву. Зо мною ж пішли й оці шестеро браття, і ввійшли ми до дому того чоловіка.
13І він нам розповів, як у домі своїм бачив ангола, який став і сказав: „Пошли до Йоппі́ї, та приклич того Си́мона, що зветься Петром,
14він слова́ тобі скаже, якими спасешся і ти, і ввесь дім твій“.
15А як я промовляв, зли́нув на них Святий Дух, як споча́тку й на нас.
16І я згадав слово Господнє, як Він говорив: „Іван ось водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим“.
17Отож, коли Бог дав одна́ковий дар їм, як і нам, що ввірували в Господа Ісуса Христа, то хто́ ж я такий, щоб міг заперечити Богові?“
18І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“
19 А ті, хто розпоро́шився від переслідування, що зняло́ся було через Степа́на, перейшли навіть до Фінікі́ї, і Кі́пру, і Антіохі́ї, не звіщаючи сло́ва ніко́му, крім юдеїв.
20А між ними були мужі деякі з Кіпру та з Кіріне́ї, що до Антіохі́ї прийшли, і промовляли й до греків, благові́стячи про Господа Ісуса.
21І Господня рука була з ними; і велике число їх увірувало, і навернулось до Господа!
22І вістка про них досягла́ до вух єрусали́мської Церкви, і до Антіохі́ї послали Варнаву.
23А він, як прийшов і благодать Божу побачив, звеселився, і всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа.
24Бо він добрий був муж, повний Духа Святого та віри. І прилучилось багато наро́ду до Господа!
25Після того подався Варна́ва до Та́рсу, щоб Са́вла шукати.
26А знайшовши, привів в Антіохі́ю. І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохі́ї найперш християнами на́звано учнів.
27Прибули́ ж тими днями пророки від Єрусалиму до Антіохі́ї.
28І встав один з них, на йме́ння Ага́в, і Духом прорік, що голод великий у ці́лому світі настане, як за Кла́вдія був.
29Тоді учні, усякий із своєї спроможности, постановили послати допомогу братам, що в Юдеї жили.
30Що й зробили, через руки Варнави та Са́вла, пославши до старших.