9 And when he had opened the fifth seal, I saw under the altar the souls of them that were slain for the word of God, and for the testimony which they held:
10 And they cried with a loud voice, saying, How long, O Lord, holy and true, dost thou not judge and avenge our blood on them that dwell on the earth?
11 And white robes were given unto every one of them; and it was said unto them, that they should rest yet for a little season, until their fellowservants also and their brethren, that should be killed as they were, should be fulfilled.
1 Отож, благаю вас я, в'я́зень у Господі, щоб ви пово́дилися гі́дно покли́кання, що до нього покликано вас,
2зо всякою покорою та ла́гідністю, з довготерпінням, у любові те́рплячи один о́дного,
3пильнуючи зберігати єдність Духа в союзі спокою.
4Одне тіло, один Дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покли́кання.
5Один Госпо́дь, одна віра, одне хрищення,
6один Бог і Отець усіх, що Він над усіма́, і через усіх, і в усіх.
7А кожному з нас да́на благода́ть у міру дару Христового.
8Тому́ й сказано: „Піднявшися на висоту́, Ти полоне́них набрав і лю́дям дав да́ри!“
9А те, що „піднявся був“, що́ то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?
10Хто зійшов був, Той саме й піднявся ви́соко над усі небеса́, щоб напо́внити все.
11І Він, отож, настанови́в одних за апо́столів, одних за пророків, а тих за благові́сників, а тих за па́стирів та вчителі́в,
12щоб приготува́ти святих на ді́ло служби для збудува́ння тіла Христового,
13аж поки ми всі не дося́гнемо з'єднання віри й пізна́ння Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти́,
14щоб більш не були́ ми малолі́тками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за лю́дською ома́ною та за лукавством до хитрого блу́ду,
15щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він — Голова, Христос.
16А з Нього все тіло, скла́дене й зв'язане всяким допомічни́м сугло́бом, у міру чинности кожного окремого члена, чи́нить зріст тіла на будува́ння самого себе любов'ю.
17 Отже, говорю я це й свідку́ю в Господі, щоб ви більш не пово́дилися, як пово́дяться погани в марно́ті свого розуму, —
18вони запа́морочені розумом, відчу́жені від життя Божого за не́уцтво, що в них, за стверділість їхніх серде́ць,
19вони отупіли й віддали́ся розпусті, щоб чинити всяку не́чисть із заже́рливістю.
20Але ви не так пізнали Христа,
21якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,
22щоб відкинути, за першим поступо́ванням, старо́го чоловіка, який зотліває в звабли́вих пожадливостях,
23та відновлятися духом вашого розуму,
24і зодягнутися в ново́го чоловіка, ство́реного за Богом у праведності й святості правди.
25 Тому́ то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для о́дного.
26Гнівайтеся, та не грішіть, — сонце нехай не заходить у вашому гніві,
27і місця дия́волові не давайте!
28Хто крав, нехай більше не кра́де, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужде́нному.
29Нехай жодне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудува́ння, щоб воно подало́ благода́ть тим, хто чує.
30І не засму́чуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день ви́купу.
31Усяке подратува́ння, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас ра́зом із уся́кою злобо́ю.
32А ви один до о́дного будьте ласка́ві, милости́ві, прощаючи один о́дному, як і Бог через Христа вам простив!