1 Тож за праведністю царюва́тиме цар, а князі володі́тимуть за правосу́ддям.
2І станеться кожен, як за́хист від вітру, і немов та заслона від зли́ви, як пото́ки води на пустині, як тінь скелі тяжко́ї на спраглій землі.
3І не будуть заплю́щені очі видю́щих, і слухатимуть ву́ха тих, які слухають!
4І знання́ розумітиме серце нерозва́жних, а язик недорі́куватих поспішить говорити вира́зно.
5Не будуть вже кликати достойним глупця́, а на обма́нця не скажуть шляхе́тний,
6бо глупо́ту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облу́дне, щоб душу голодного ви́порожнити й напо́ю позбавити спра́глого!
7А лукавий — лихі його чини: він лихе замишляє, щоб ни́щити скро́мних словами брехли́вими, як убогий говорить про право,
8а шляхе́тний міркує шляхе́тне, і стоїть при шляхе́тному.