10 Be it known unto you all, and to all the people of Israel, that by the name of Jesus Christ of Nazareth, whom ye crucified, whom God raised from the dead, even by him doth this man stand here before you whole.
4Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!
5Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!
6Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“
7„Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“
8„Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
9 „Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
10Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
11Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
12„Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
13Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
14Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
15„Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
16„Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!
17Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“