2Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.
3Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.
4Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.
5І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.
6Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!
7Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.
8Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,
9не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.
10Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.
11Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.
12Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.
13Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?
14Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?
15Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.
16Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.
17 Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.
18Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.
19Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
20А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.
21Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.
22Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!
23Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,
24подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“
25Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“
26Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.
27Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!
28Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
29Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
30Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.
31Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.
32Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.
33Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.
34А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.