1 Я правдива Виногра́дина, а Отець Мій — Виногра́дар.
2Усяку галу́зку в Мене, що плоду не прино́сить, Він відтина́є, але всяку, що плід родить, обчища́є її, щоб рясніше родила.
3Через Слово, що Я вам говорив, ви вже чисті.
4Перебува́йте в Мені, а Я в вас! Як та вітка не може вродити плоду сама з себе, коли не позоста́неться на виногра́дині, так і ви, як в Мені перебува́ти не будете.
5Я — Виноградина, ви — галу́ззя! Хто в Мені перебува́є, а Я в ньому, той рясно заро́джує, бо без Мене нічого чинити не можете ви.
6Коли хто перебува́ти не буде в Мені, той буде відкинений геть, як галу́зка, і всохне. І грома́дять їх, і кладуть на огонь, — і згорять.
7Коли ж у Мені перебува́ти ви будете, а слова́ Мої позоста́нуться в вас, то просіть, чого хочете, — і станеться вам!
8Отець Мій просла́виться в то́му, якщо рясно заро́дите й бу́дете учні Мої.
9Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй!
10Якщо бу́дете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебува́тимете, як і Я зберіг Заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.
11Це Я вам говорив, щоб радість Моя була в вас, і щоб повна була́ ваша радість!
12 Оце Моя заповідь, — щоб любили один о́дного ви, як Я вас полюбив!
13Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за дру́зів своїх.
14Ви дру́зі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую.
15Я вже більше не бу́ду раба́ми вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав дру́зями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.
16Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настанови́в, щоб ішли ви й прино́сили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попро́сите в Імення Моє.
17Це Я вам заповідую, — щоб любили один о́дного ви!
18 Коли вас світ нена́видить, знайте, що Мене він знена́видів перше, як вас.
19Коли б ви зо світу були́, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас нена́видить.
20Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: „Раб не більший за пана свого“. Як Мене переслі́дували, — то й вас переслідувати бу́дуть; як слово Моє зберігали, — берегти́муть і ваше.
21Але все це робитимуть вам за Ім'я́ Моє, бо не знають Того, хто послав Мене.
22Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха́, а тепер вимо́вки не мають вони за свій гріх.
23Хто Мене нена́видить, — і Мого Отця той нена́видить.
24Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха́. Та тепер вони бачили, — і знена́виділи і Мене, і Мого Отця.
25Та щоб спра́вдилось слово, що в їхнім Зако́ні написане: „Мене безпідставно знена́виділи!“
26А коли Втіши́тель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, — Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене.