Daily Scripture

1 Chronicles 4:10

  • 10 And Jabez called on the God of Israel, saying, Oh that thou wouldest bless me indeed, and enlarge my coast, and that thine hand might be with me, and that thou wouldest keep me from evil, that it may not grieve me! And God granted him that which he requested.

Monday 07-April, 2025

  • Psalms 17
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
    • 2 то він проказав: Полюблю́ Тебе, Господи, сило моя,
    • 3 Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
    • 4 Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
    • 5 Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
    • 6 Тене́та шео́лу мене оточили, і па́стки смертельні мене попере́дили.
    • 7 В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взива́ю, — Він почує мій голос із храму Свого́, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому́!
    • 8 Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
    • 9 із ні́здер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, і жар запалився від Нього!
    • 10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа́ під ногами Його́.
    • 11 Усівся Він на херувима й летів, і на ві́трових кри́лах понісся.
    • 12 Поклав те́мряву Він — як засло́ну Свою, довкі́лля Його — то те́мрява вод, а мешка́ння Його — густі хмари!
    • 13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняни́й пройшли хмари Його.
    • 14 І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!
    • 15 Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
    • 16 Показалися рі́чища водні, і відкри́лись осно́ви вселе́нної, — від сварі́ння Твого, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Твоїх.
    • 17 Він простя́г з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
    • 18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненави́сників, — бо сильніші від мене вони!
    • 19 Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м, —
    • 20 і на місце розло́ге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподо́бав мене!
    • 21 Нехай Господь зро́бить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх,
    • 22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
    • 23 бо всі Його при́суди передо мною, і не відкидав я від себе Його постано́в!
    • 24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
    • 25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
    • 26 Із справедливим пово́дишся Ти справедливо, із че́сним — по-че́сному,
    • 27 із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лукавством його,
    • 28 бо наро́д із біди Ти спасаєш, а очі зухва́лі принижуєш,
    • 29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою те́мряву!
    • 30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
    • 31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдає́ться до Ньо́го!
    • 32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
    • 33 Цей Бог мене силою опереза́в, і дорогу мою учинив непорочною,
    • 34 Він зробив мої но́ги, мов у ла́ні, і ставить мене на висо́тах моїх,
    • 35 мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
    • 36 І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, а прави́ця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
    • 37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
    • 38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену́, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх, —
    • 39 я їх потрощу́, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
    • 40 Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
    • 41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу нена́висників я своїх!
    • 42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
    • 43 І я їх зітру́, як той по́рох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу́!
    • 44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племе́нам, мені будуть служити наро́ди, яких я не знав!
    • 45 На вістку про мене — слухня́ні мені, до мене чужи́нці підле́щуються,
    • 46 в'януть чужи́нці і тремтять у тверди́нях своїх.
    • 47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасі́ння мойого звели́читься,
    • 48 Бог, що помсти за мене дає, і що наро́ди під мене підбив,
    • 49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від наси́льника!
    • 50 Тому́ то хвалю Тебе, Господи, серед наро́дів, і Йме́нню Твоє́му співаю!
    • 51 Ти Своє́му цареві спасі́ння побільшуєш, і милість вчиняєш Своє́му пома́занцеві Давиду й насінню його аж навіки.
  • American Standard Version (asv)

Favourite Verse

You should select one of your favourite verses.

This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.

This is currently the active session key.

Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.