10 And Jabez called on the God of Israel, saying, Oh that thou wouldest bless me indeed, and enlarge my coast, and that thine hand might be with me, and that thou wouldest keep me from evil, that it may not grieve me! And God granted him that which he requested.
1 До Тебе я кли́чу, о Господи ске́ле моя, — не будь же безмо́вним до мене, — бо коли Ти замо́вкнеш до мене, я стану подібний до тих, що сходять до гро́бу.
2Почуй голос блага́ння мого, як я кли́чу до Тебе, коли руки свої я підно́шу до храму святого Твого́!
3Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безпра́вство, хто плете́ своїм ближнім про мир, — але зло в їхнім серці!
4Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ді́лом їхні́х рук Ти їм дай, верни їм заслу́жене ними,
5бо вони не вдивля́ються в чинність Господню й діла́ Його рук, — нехай їх поруйнує, й нехай не будує Він їх!
6Благослове́нний Господь, — бо Він почув голос блага́ння мого!
7Госпо́дь моя сила та щит мій, на нього наді́ялось серце моє, — й Він мені допоміг, і вті́шилося моє серце, і співом своїм я прославлю Його́!
8Господь сила наро́ду Свого́, і за́хист спасі́ння Свого пома́занця!
9Спаси Свій наро́д, і поблагослови спадщину Свою, і паси їх, і підно́сь їх навіки!