10 And Jabez called on the God of Israel, saying, Oh that thou wouldest bless me indeed, and enlarge my coast, and that thine hand might be with me, and that thou wouldest keep me from evil, that it may not grieve me! And God granted him that which he requested.
2блаженна люди́на, що Госпо́дь їй гріха́ не залічить, що нема в її дусі лука́вства!
3Коли я мовчав, спорохня́віли кості мої в цілоде́нному зо́йку моєму,
4бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжи́ть, і воло́га моя обернулась на літню посу́ху! Се́ла.
5Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: „Признаю́ся в просту́пках своїх перед Господом!“ і провину мого гріха Ти простив. Се́ла.
6Тому кожен побожний відпові́дного ча́су молитися буде до Тебе, і навіть велика нава́ла води не дося́гне до нього!
7Ти покро́ва моя, Ти від у́тиску бу́деш мене стерегти́, Ти обго́рнеш мене радістю спасі́ння! Се́ла. 8 „Я зроблю́ тебе мудрим, і буду навчати тебе у доро́зі, якою ти будеш ходи́ти, Я дам тобі раду, Моє око вважає на те́бе!
9Не будьте, як кінь, як той мул нерозумні, що їх треба прибо́ркати оздо́бою їхньою — вуди́лом і вузде́чкою, як до тебе вони не зближа́ються“.
10Багато хворі́б — на безбожного, хто ж наді́ю свою покладає на Господа — того милість ото́чує!
11Веселі́тесь у Го́споді, і тіштеся, праведні, і співайте із радістю, всі щиросе́рді!