9 And when he had opened the fifth seal, I saw under the altar the souls of them that were slain for the word of God, and for the testimony which they held:
10 And they cried with a loud voice, saying, How long, O Lord, holy and true, dost thou not judge and avenge our blood on them that dwell on the earth?
11 And white robes were given unto every one of them; and it was said unto them, that they should rest yet for a little season, until their fellowservants also and their brethren, that should be killed as they were, should be fulfilled.
1 Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,
2що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:
3„Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,
4не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,
5аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!
6Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.
7Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!
8Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!
10Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.
11Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!
12Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“
13Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:
14„То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —
15пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!
16Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.
17Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —
18ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!