Daily Scripture

Luke 12:11-12

  • 11 And when they bring you unto the synagogues, and unto magistrates, and powers, take ye no thought how or what thing ye shall answer, or what ye shall say:
  • 12 For the Holy Ghost shall teach you in the same hour what ye ought to say.

Saturday 05-April, 2025

  • Psalms 107
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
    • 2 Моє серце зміцни́лося, Боже, — я буду співати та сла́вити ра́зом з своєю хвало́ю!
    • 3 Збудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду будити досві́тню зорю́!
    • 4 Я буду Тебе вихваля́ти, о Господи, серед наро́дів, і буду співати Тобі між племе́нами,
    • 5 бо більше від неба Твоє милосердя, а правда Твоя — аж до хмар!
    • 6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над усією землею!
    • 7 Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю прави́цею допоможи́ й обізви́ся до нас!
    • 8 У святині Своїй Бог промовив: „Нехай Я звеселю́ся, — розділю́ Я Сихе́м, і долину Сукко́тську помі́ряю.
    • 9 Належить Мені Ґілеа́д, і Мені Манасі́я, а Єфре́м — охорона Моєї голови, Юда — бе́рло Моє.
    • 10 Моа́в — то мідни́ця Мого миття́, на Едо́м узуття́м Своїм кину, над Филисте́єю буду погу́кувати!“
    • 11 Хто мене запрова́дить до міста тверди́нного, хто до Едо́му мене приведе́?
    • 12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого ві́йська не ви́йдеш вже, Боже?
    • 13 Подай же нам поміч на ворога, лю́дська бо поміч — марно́та!
    • 14 Ми мужність пока́жемо в Бозі, — і Він пото́пче проти́вників наших!
  • American Standard Version (asv)

Favourite Verse

You should select one of your favourite verses.

This verse in combination with your session key will be used to authenticate you in the future.

This is currently the active session key.

Should you have another session key from a previous session.
You can add it here to load your previous session.